Радіоактивність.
Закон радіоактивного розпаду
(Ядерна фізика)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjgxbT8o2LzJEtn3pny_jBFQoVSiGEwatBqI1OR-4vVM0s9U0kjf6HWKPIPvU-ggUKLIVfzPpVXL7SXrdQAwKiCpJz4V-0tHvJo2vf0vE8jVkgYi6j-4OjmAezI33U6NiL4bK7cnST8qnCn/s320/%25D1%258F%25D0%25B4%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BD%25D0%25B0+%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B0%25D0%25BA%25D1%2586%25D1%2596%25D1%258F.gif) |
Ядерна реакція | | | |
Явище радіоактивності було відкрито в 1896 році французьким фізиком А. Беккерелем, який виявив, що солі урану випускають невідоме випромінювання, здатне проникати через непрозорі для світла перешкоди й викликати почорніння фотоемульсії. Через два роки М. Складовська - Кюрі та П. Кюрі виявили радіоактивність торія й відкрили два нові радіоактивні елементи – полоній і радій.
У наступні роки дослідженням природи радіоактивних випромінювань займалися багато фізиків, у тому числі Е. Резерфорд і його учні. Було з'ясовано, що радіоактивні ядра можуть випускати частки трьох видів: позитивно, негативно заряджені й нейтральні. Ці три види випромінювань були названі α-, β- і γ-випромінюваннями.
У магнітнім полі α- і β-промені відхиляються в протилежні боки, причому β-промені відхиляються значно більше. В магнітнім полі γ-промені взагалі не відхиляються.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhaCf05xcO_y1cj3lmVgM1AxA0w6o6Ld3Y5nITMqRdsr6Zw8jgDkqrEEas2l0Ltcc4Itv0UI03of_dsCSXBO7tUcatVm7eZbwCTRgJQ0IEhKhB8QyZonM-boPxXJp-RStVrQNL36DVkORWv/s320/100.bmp) |
Мал. 1 Схема досліду по виявленню α-, β- і γ-випромінювань. К – свинцевий контейнер, П – радіоактивний препарат, Ф – фотопластинка, В – магнітне поле |