ДЗ №1.2 (10 клас)

НАСИЧЕНА ПАРА 
Домашнє  завдання  №1.2

здати розв'язки задач з поясненням до першого уроку в суботу 6.02.2021 р. в класрум.

Задачі

НАСИЧЕНА ПАРА 
Розв'язуємо задачі 

Читати розв'язки

Туман

 Звідки береться туман?

Варто знати...

  

Кожен неодноразово мав можливість спостерігати атмосферне явище – туман. Більшість людей знають, що туман – це краплинки води (у вигляді рідини) котрі висять в повітрі, безпосередньо над земною поверхнею. 

Звідки береться рідина в газоподібній атмосфері Землі?

Як відомо, наша атмосфера складається, в основному,  з азоту та  кисню. Проте у ній також присутні інші гази: озон, вуглекислий газ, інертні гази, а також водяна пара. Зауважу, що речовина Н₂О перебуває у газоподібному стані, і ми її бачити не можемо.

Проте внаслідок охолодження повітря, водяна пара досягає стану насичення, а при подальшому пониженні температури, вона конденсується на невеликих піщинках, неоднорідностях та домішках (пил, сажа тощо), котрі завжди присутні в атмосфері. Кількість таких домішок зростає на території міст та в місцях, де зосередженні промислові заводи,  що свідчить про забруднення повітря на даних територіях.

ДКР 2.2 (10 клас)

  

Домашня Контрольна Робота №2 ,

 2-й семестр

Молекулярна (статистична) фізика+термодинаміка

 Задачі розв'язати 

 та здати до 9.00 в середу 3.02.2021 р. в класрумі 

 5.9.2; 5.9.3; 5.9.4; 5.9.5; 5.9.6; 5.9.7; 

5.9.17; 5.9.20; 5.10.1; 5.10.2; 5.10.3; 5.10.5.

 бажаю успіху!

Вологість повітря

Вологість повітря та способи її вимірювання

ДЗ: Прочитати, зрозуміти та вивчити С.225-230 (Мякішев... Підручник з фізики).

Водяна пара - паливо для циклонів

    На Землі безупинно відбувається кругообіг води. Вона випаровується з поверхні світових океанів, вологих грунтів, листків рослин, легенів і шкіри тварин та людини, а вітри розносять її по всій планеті. Наявність водяної пари в атмосфері Землі зумовлює вологість повітря.

Вологість повітря постійно впливає на самопочуття людини. Для нормальної життєдіяльності за добу з поверхні шкіри і легенів людини випаровується в середньому від 800 до 2000 г води. У жаркому вологому повітрі процес випаровування води з поверхні шкіри людини послаблюється, водночас порушується і нормальний тепловий обмін в організмі. Тому за великої вологості та високої температури в людиниз’являється кволість, зменшується її працездатність. 

Вологість, тобто ступінь насичення повітря водяною парою, характеризують наступними величинами. 

1. Абсолютна вологість

Абсолютна вологість – це кількість водяної (в кілограмах) пари, яка міститься в 1 м³ повітря, тобто її густина.

За низьких температур, коли пара далека від насичення, її можна вважати ідеальним газом і застосовувати рівняння Клапейрона – Менделєєва. У такому разі до уваги беруть парціальний тиск (пружність) водяної пари в повітрі й абсолютну вологість визначають через парціальний тиск Р. Абсолютна вологість не визначає ступінь вологості повітря. 

2. Відносна вологість

Відносна вологість повітря φ – це відношення абсолютної вологості до тої маси або парціального тиску водяної пари Рmax, яка насичує повітря за такої ж температури. Як правило, відносну вологість виражають у відсотках.

φ = (Р/Рmax)∙100% = (ρ/ρmax)∙100%

де Р, ρ – пружність пари або абсолютна вологість.

Каченя, що п’є воду

 

 Каченя, що п’є воду та друге начало термодинаміки
Як це працює?

При випаровуванні води з вологої голови каченяти температура її понижується. Це зумовлює зменшення тиску водяної пари в голові каченяти: рідина піднімається по трубочці, центр ваги системи переміщується вище осі обертання, і каченя нахиляється, торкаючись дзьобом поверхні води в поставленому перед ним блюдечці. Таким чином, дзьоб і голова знову змочуються. Однак при нахилі каченяти нижній кінець трубочки в кульці виходить з рідини, завдяки чому пара в кульці й голові сполучається, тиск пари в них вирівнюється. Рідина від голови стікає вниз, і каченя знову піднімає голову. Потім весь процес повторюється. 

Рівняння Ван-дер-Ваальса

 Рівняння стану реального газу 

Ван-дер-Ваальс та його газ

   Закони ідеальних газів, виведені на основі МКТ, добре описують реальні гази при малих тисках і не занадто низьких температурах. При підвищенні  тиску чи зниженні температури поведінка реальних газів кількісно та якісно відрізняється від поведінки газів ідеальних.

Вирішення даної проблеми запропонував у 1873 році голландський фізик Ван-дер-Ваальс (1837-1923), який ввів рівняння стану, яке назване його іменем.

Газ Ван-дер-Ваальса – це така модель реального газу, в якій молекули розглядаються як тверді кульки певного об’єму (діаметром d),  між якими діють сили взаємного притягання. Наявність власного розміру кульок зумовлює те, що в даній моделі враховано і сили відштовхування між молекулами реального газу.

                [p + (m/μ)²∙a/V²][V - (m/μ)∙b] = RT

Останнє рівняння носить назву рівняння Ван-дер-Ваальса, яке для одного моля газу набуває вигляду:

Рівняння стану реального газу відрізняється від рівняння Клапейрона-Менделєєва введенням двох поправок.